Вишита доля Любові Підперигори

Підперигора Любов Миколаївна – корінна  Звинячанка, яку Господь обдарував щедрими талантами. Після закінчення Звиняцької школи здобула у м.Тернопіль професію – кравець жіночого одягу, вишивальниця четвертого розряду. 

       Найбільше багатство жінки – її сини Роман та Анатолій.  Своєю працею, фантазією і натхненням вишиває, оздоблює і шиє речі на замовлення. Завжди привітна пані Люба підкаже, допоможе у виборі фасону. А ще, від своєї мами отримала талант випікати смачні торти, тістечка, готувати різні смаколики. На даний час майстриня працює поваром у шкільній їдальні.

       У вільний від роботи час жінка вишиває. В доробку пані Люби багато ікон, жіночих та чоловічих вишиванок, рушників, серветок. Вона - майстриня голки і нитки, і вже багато років чаклує над полотном, на якому її узори виграють всіма барвами кольорів. Нитка за ниткою, акуратно покладені хрестиком, оживають на білосніжному полотні то жовтогарячими соняхами, то ніжними пелюстками троянд, то пейзажами в різні пори року. Молода майстриня розповідає, що вишивання для неї, як бальзам на душу.  А найголовніше що ця робота приносить їй радість, а людям велике задоволення.