Аматор української словесності

до 225-річчя від дня народження П. П. Гулака-Артемовського українського поета і культурно-освітнього діяча

(1790 – 1865) 

     Петро Петрович Гулак-Артемовський увійшов в історію української літератури як один із визначних поетів передшевченківської доби. Його перу належать писані українською та російською мовами байки, балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Найціннішу частину творчого доробку поета становлять передусім байки та балади, які відігравали важливу роль у процесі становлення й розвитку української літератури в перші десятиліття ХІХ сторіччя.

    Петро Гулак-Артемовський народився 27(16) січня 1790 року в с. Городищі Київської губернії в родині священика. 

Вчився у Київській духовній академії, але 1813 року залишив навчання.  У 1817 р. Гулак–Артемовський вступив до Харківського університету. З 1825 р. – професор , а з 1841 р. – ректор університету.  

     Байка «Пан та собака» (1818) відіграла помітну роль в розвитку жанру байки в Україні і стала, по суті, першою українською літературною байкою, написаною із свідомою орієнтацією автора на живу розмовну мову. Сповнені народного гумору й пізніші байки Петра Гулака-Артемовського: «Солопій та Хивря, або Горох при дорозі» (1819), «Тюхтій та Чванько» (1819), в яких поет критикує інертність, консерватизм, зарозумілість.

 П. П. Гулак-Артемовський перший в українській літературі виступив у жанрі романтичної балади. Створена за сюжетом Й.-В. Гете балада «Рибалка» (1827) відзначається мелодійністю та народно-пісенним колоритом мови.
      З нагоди 225-річчя від дня народження П. П. Гулака-Артемовського в нашій  бібліотеці   підготовлено книжкову виставку  «Світлий геній українського слова», яка висвітлює життєвий і творчий шлях поета, представлена збірками його творів, до яких увійшли перекладні поезії, статті, листи письменника, літературою про нього, а також наукові статті, присвячені аналізу творчості митця.